- надовба
- —————————————————————————————на́довбаіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
надовба — и, ж. Протитанкова перешкода із рейок, дерева, залізобетонних стовпчиків, тумб і т. ін., вкопаних у землю … Український тлумачний словник
надовбати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
надовбатися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
надовбень — бня, ч. 1) Те саме, що надовба. 2) діал.Дурень, бевзь … Український тлумачний словник
надовбувати — ую, уєш, недок., надовба/ти, а/ю, а/єш, док., перех. Довбаючи, наробити певну кількість дірок, отворів і т. ін. || Довбаючи, дістати, добути певну кількість чого небудь … Український тлумачний словник
надолобень — бня, ч. 1) Те саме, що надовба. 2) перен., лайл. Про нерозумну, безтолкову людину; бовдур, телепень … Український тлумачний словник